Верховний Суд публікує черговий огляд практики Європейського суду з прав людини

Черговий (третій у 2020 році) огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, опис трьох справ проти України, в яких констатовано порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:

GOLOVKO v. UKRAINE – порушення ст. 3 Конвенції (заборона катування) з причин жорстокого поводження працівників правоохоронних органів із заявником та порушення ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку з несправедливістю судового провадження проти заявника загалом;

YURIY KOVAL v. UKRAINE – порушення ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність) через порушення прав заявника під час тримання його під вартою) та порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю провадження щодо заявника;

STRYUKOV v. UKRAINE – порушення ст. 3 Конвенції у зв’язку з відсутністю належної медичної допомоги під час ув'язнення заявника та через умови перевезення заявника із СІЗО до суду.

Звертаємо увагу в цьому огляді також на справу MAGYAR KÉTFARKÚ KUTYA PÁRT v. HUNGARY. Відповідно до її обставин національні суди наклали штраф на політичну партію-заявника за те, що вона створила мобільний додаток, який давав змогу виборцям фотографувати, анонімно завантажувати та коментувати недійсні виборчі бюлетені/голоси під час референдуму щодо імміграції у 2016 році.

Велика Палата ЄСПЛ констатувала у зв’язку із зазначеним порушення п. 2 ст.10 Конвенції (право на свободу вираження поглядів), зауваживши, що закон, застосований задля обмеження свободи вираження поглядів, не був сформульований з належною точністю для того, щоб дозволити партії-заявникові відповідним чином регулювати свою поведінку.

Черговий (третій у 2020 році) огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, опис трьох справ проти України, в яких констатовано порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:

GOLOVKO v. UKRAINE – порушення ст. 3 Конвенції (заборона катування) з причин жорстокого поводження працівників правоохоронних органів із заявником та порушення ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку з несправедливістю судового провадження проти заявника загалом;

YURIY KOVAL v. UKRAINE – порушення ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність) через порушення прав заявника під час тримання його під вартою) та порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю провадження щодо заявника;

STRYUKOV v. UKRAINE – порушення ст. 3 Конвенції у зв’язку з відсутністю належної медичної допомоги під час ув'язнення заявника та через умови перевезення заявника із СІЗО до суду.

Звертаємо увагу в цьому огляді також на справу MAGYAR KÉTFARKÚ KUTYA PÁRT v. HUNGARY. Відповідно до її обставин національні суди наклали штраф на політичну партію-заявника за те, що вона створила мобільний додаток, який давав змогу виборцям фотографувати, анонімно завантажувати та коментувати недійсні виборчі бюлетені/голоси під час референдуму щодо імміграції у 2016 році.

Велика Палата ЄСПЛ констатувала у зв’язку із зазначеним порушення п. 2 ст.10 Конвенції (право на свободу вираження поглядів), зауваживши, що закон, застосований задля обмеження свободи вираження поглядів, не був сформульований з належною точністю для того, щоб дозволити партії-заявникові відповідним чином регулювати свою поведінку.

Черговий (третій у 2020 році) огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, опис трьох справ проти України, в яких констатовано порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:

GOLOVKO v. UKRAINE – порушення ст. 3 Конвенції (заборона катування) з причин жорстокого поводження працівників правоохоронних органів із заявником та порушення ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку з несправедливістю судового провадження проти заявника загалом;

YURIY KOVAL v. UKRAINE – порушення ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність) через порушення прав заявника під час тримання його під вартою) та порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю провадження щодо заявника;

STRYUKOV v. UKRAINE – порушення ст. 3 Конвенції у зв’язку з відсутністю належної медичної допомоги під час ув'язнення заявника та через умови перевезення заявника із СІЗО до суду.

Звертаємо увагу в цьому огляді також на справу MAGYAR KÉTFARKÚ KUTYA PÁRT v. HUNGARY. Відповідно до її обставин національні суди наклали штраф на політичну партію-заявника за те, що вона створила мобільний додаток, який давав змогу виборцям фотографувати, анонімно завантажувати та коментувати недійсні виборчі бюлетені/голоси під час референдуму щодо імміграції у 2016 році.

Велика Палата ЄСПЛ констатувала у зв’язку із зазначеним порушення п. 2 ст.10 Конвенції (право на свободу вираження поглядів), зауваживши, що закон, застосований задля обмеження свободи вираження поглядів, не був сформульований з належною точністю для того, щоб дозволити партії-заявникові відповідним чином регулювати свою поведінку.

Черговий (третій у 2020 році) огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, опис трьох справ проти України, в яких констатовано порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:

GOLOVKO v. UKRAINE – порушення ст. 3 Конвенції (заборона катування) з причин жорстокого поводження працівників правоохоронних органів із заявником та порушення ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку з несправедливістю судового провадження проти заявника загалом;

YURIY KOVAL v. UKRAINE – порушення ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність) через порушення прав заявника під час тримання його під вартою) та порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю провадження щодо заявника;

STRYUKOV v. UKRAINE – порушення ст. 3 Конвенції у зв’язку з відсутністю належної медичної допомоги під час ув'язнення заявника та через умови перевезення заявника із СІЗО до суду.

Звертаємо увагу в цьому огляді також на справу MAGYAR KÉTFARKÚ KUTYA PÁRT v. HUNGARY. Відповідно до її обставин національні суди наклали штраф на політичну партію-заявника за те, що вона створила мобільний додаток, який давав змогу виборцям фотографувати, анонімно завантажувати та коментувати недійсні виборчі бюлетені/голоси під час референдуму щодо імміграції у 2016 році.

Велика Палата ЄСПЛ констатувала у зв’язку із зазначеним порушення п. 2 ст.10 Конвенції (право на свободу вираження поглядів), зауваживши, що закон, застосований задля обмеження свободи вираження поглядів, не був сформульований з належною точністю для того, щоб дозволити партії-заявникові відповідним чином регулювати свою поведінку.

Черговий (третій у 2020 році) огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, опис трьох справ проти України, в яких констатовано порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:

GOLOVKO v. UKRAINE – порушення ст. 3 Конвенції (заборона катування) з причин жорстокого поводження працівників правоохоронних органів із заявником та порушення ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку з несправедливістю судового провадження проти заявника загалом;

YURIY KOVAL v. UKRAINE – порушення ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність) через порушення прав заявника під час тримання його під вартою) та порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю провадження щодо заявника;

STRYUKOV v. UKRAINE – порушення ст. 3 Конвенції у зв’язку з відсутністю належної медичної допомоги під час ув'язнення заявника та через умови перевезення заявника із СІЗО до суду.

Звертаємо увагу в цьому огляді також на справу MAGYAR KÉTFARKÚ KUTYA PÁRT v. HUNGARY. Відповідно до її обставин національні суди наклали штраф на політичну партію-заявника за те, що вона створила мобільний додаток, який давав змогу виборцям фотографувати, анонімно завантажувати та коментувати недійсні виборчі бюлетені/голоси під час референдуму щодо імміграції у 2016 році.

Велика Палата ЄСПЛ констатувала у зв’язку із зазначеним порушення п. 2 ст.10 Конвенції (право на свободу вираження поглядів), зауваживши, що закон, застосований задля обмеження свободи вираження поглядів, не був сформульований з належною точністю для того, щоб дозволити партії-заявникові відповідним чином регулювати свою поведінку.

Черговий (третій у 2020 році) огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, опис трьох справ проти України, в яких констатовано порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:

GOLOVKO v. UKRAINE – порушення ст. 3 Конвенції (заборона катування) з причин жорстокого поводження працівників правоохоронних органів із заявником та порушення ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку з несправедливістю судового провадження проти заявника загалом;

YURIY KOVAL v. UKRAINE – порушення ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність) через порушення прав заявника під час тримання його під вартою) та порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю провадження щодо заявника;

STRYUKOV v. UKRAINE – порушення ст. 3 Конвенції у зв’язку з відсутністю належної медичної допомоги під час ув'язнення заявника та через умови перевезення заявника із СІЗО до суду.

Звертаємо увагу в цьому огляді також на справу MAGYAR KÉTFARKÚ KUTYA PÁRT v. HUNGARY. Відповідно до її обставин національні суди наклали штраф на політичну партію-заявника за те, що вона створила мобільний додаток, який давав змогу виборцям фотографувати, анонімно завантажувати та коментувати недійсні виборчі бюлетені/голоси під час референдуму щодо імміграції у 2016 році.

Велика Палата ЄСПЛ констатувала у зв’язку із зазначеним порушення п. 2 ст.10 Конвенції (право на свободу вираження поглядів), зауваживши, що закон, застосований задля обмеження свободи вираження поглядів, не був сформульований з належною точністю для того, щоб дозволити партії-заявникові відповідним чином регулювати свою поведінку.

 Суддя-спікер