Набрав чинності закон, яким посилено відповідальність за корупційні правопорушення

21 липня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 29 червня 2021 р. №1576-ІХ, яким віднесено недостовірне декларування до кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, та посилено відповідальність за такі правопорушення.

Законом внесено зміни до примітки до ст. 172-6 «Порушення вимог фінансового контролю» КУпАП та примітки до ст. 366-2 «Декларування недостовірної інформації» КК України, якими уточнено суб’єктів відповідних правопорушень, зокрема, до них віднесено службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб'єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції».

Змінами до ст.ст. 366-2, 366-3 КК України встановлено, що умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 (раніше – до 4000) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, – карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч (раніше – від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У разі умисного внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації на суму понад 2000 (раніше – 4000) прожиткових мінімумів для працездатних осіб передбачається штраф від чотирьох тисяч (раніше – від трьох тисяч) до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За умисне неподання суб’єктом декларування декларації передбачається покарання у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі строком на один рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Крім того, виключено осіб, котрі вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ст. 366-2 та ст. 366-3 КК, з кола суб’єктів, до яких може бути застосовано заохочувальні норми кримінального закону, передбачені статтями 45, 46, 47, 48, 69, ч. 4 ст. 74, ст. 75, ч. 1 ст. 79, ст. 81, ст. 82 КК України. Тобто, особа, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, не може бути звільнена від відповідальності, навіть якщо вона щиро покаялася й активно сприяла розкриттю злочину та повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду; або якщо примирилася з потерпілим. Такій особі не може бути призначено більш м'яке покарання, ніж передбачено законом; або застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням чи умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; або замінено невідбуту частину покарання більш м’яким.

Також особи, визнані винними у вчиненні корупційних правопорушень, не можуть бути звільнені законом про амністію від відбування покарання.