flag Судова влада України
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Комунікаційно-психологічні особливості взаємодії працівників апарату суду з людьми з інвалідністю

07 травня 2018, 16:20
Поширити

Психологія людей з інвалідністю.
Портретування осіб з інвалідністю

Психологічні особливості людей із інвалідністю визначаються  суспільним ставленням до наявної неповносправності.  

По суті ці особливості зумовлені віддзеркаленням суспільного ставленнядо таких людей у країні.
 
Симптоми та наслідки набутої інвалідності
Симптоми та наслідки набутої інвалідності
СИМПТОМИ ТА НАСЛІДКИ НАБУТОЇ ІНВАЛІДНОСТІ
1) Підвищена тривожність
2) Дратівливість
3) Уникнення повернення у спогади, що пов'язані із травмою
4) Немотивована агресивність
5) Зніженість емоційної реакції
6) Порушення пам'яті або концентрації уваги
7) Депресія
… 
 
 
Соціальна адаптація - прийняття суспільством людини з інвалідністю
Активна – прагнення індивіда вплинути на середовище, змінити його.
        Пасивна– відсутність взаємодії із середовищем, пристосування до особистих норм, оцінок, засобів діяльності.
 
 
Соціалізація - прийняття людиною з інвалідністю суспільства, що пов'язано із проблемою ізольованістю цих людей.
 
ЗАСОБИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ:
1. Родинне виховання.
2. Навчання дитини у дошкільному, а згодом загальноосвітньому навчальному закладі.
3. Отримання фаху.
4. Професійна діяльність.
5. Участь у формальних та неформальних об’єднаннях тощо. 
 
ЗАГАЛЬНІ ПРАКТИКИ ПОБУДОВИ КОМУНІКАЦІЇ З ЛЮДЬМИ З ІНВАЛІДНІСТЮ
 
1. Можливо, Ви охоче допомогли б, але не наважуєтеся, оскільки не знаєте яким чином можна надати допомогу. Або, можливо, Ви допоможете цій людині невміло, що досягнете своєю допомогою зворотнього ефекту.
2. Якщо Ви пропонуєте допомогу, чекайте, поки з пропозицією погодяться, а потім запитуйте, що і як робити.
3.Завжди кажіть людині, коли Ви відходите назад чи йдете від неї.
4.Коли Ви говорите з людиною, що має труднощі у спілкуванні, слухайте її уважно, будьте терплячі, чекайте доки людина
сама договорить.
5. Не виправляйте її та не закінчуйте фразу за неї. Ніколи не говоріть, що Ви розумієте людину, коли це не так. Повторіть те що зрозуміли, і це допоможе людині пояснити свою думку, а Вам – зрозуміти її.
6. Будьте розкутим, не сумуйте та не розчаровуйтеся, якщо зробили помилку спробуйте ще раз запропонувати допомогу.
7. Не ображайтесь, якщо від Вашої допомоги відмовилися.
8. Пропонуючи свою допомогу, спрямовуйте людину, не стискаючи їй руку, йдіть так, як Ви завжди ходите. Не потрібно незрячу людину тягнути за собою.
9.Абсолютно нормально використовувати вираз "дивись". Для незрячої людини це означає "бачити руками" (доторкатися, відчувати). Тому Ви без всяких вагань можете сказати сліпому: «Хочете оглянути даний предмет?» - В той час як даєте йому в руки, наприклад, вазу, предмет одягу або що-небудь інше. 
10.Уникайте розпливчатих пояснень та інструкцій, які звичайно супроводжуються жестами, а також таких виразів, як «склянка знаходиться десь там, на столі», «це десь близько від Вас», необхідно «перекладати» жести та міміку у слова.
11.Завжди з'ясовуйте, у якій формі людина хотіла б отримати інформацію (Брайль, великий шрифт, диск, аудіокасета, флешка).
12.Якщо у Вас немає можливості перевести інформацію в потрібний формат, віддайте її в тому вигляді, у якому воно є: це краще, ніж нічого.
13.Якщо Ви повідомляєте інформацію для людей з порушенням слуху, яка включає в себе номер, технічний або інший складний термін, адресу, напишіть її так, щоб вона була зрозумілою.
14.Якщо існують труднощі під час усного спілкування, запитайте, чи не простіше буде переписуватись. Не говоріть: "Добре, це не важливо...". Мова та інформація повинні бути простими.
15.Не змінюйте тему розмови без попередження. Використовуйте перехідні фрази, наприклад: "Добре, тепер нам необхідно обговорити…".