Узагальнення справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, розглянуті у 2020 році у порівнянні з 2019 роком

На виконання плану робіт суду за 2020 рік та з метою узагальнення інформації щодо здійснення судочинства проведено узагальнення  судової практики розгляду Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області справ про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена статтею 130  Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)  за 2020 рік.

Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП

- керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,

- а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,

- а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина  друга статті 130 КУпАП передбачає, що повторене протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягне  за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.*

* - стаття 130 КУпАП містить 5 частин, однак оскільки у 2020 році судом були розглянуті страви за частинами першою та другою, в узагальненні цитуються тільки перші дві частини статті.

Статистичні данні

Впродовж 2020 року до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області (далі - Суд) надійшло 68 матеріалів про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена статтею 130 КУпАП. Усього із врахуванням залишків в провадженні суду перебувало 80 справа  цієї категорії, з них станом на 01.01.2019 року процесуальне рішення ухвалено у  71 справі.

З 71  розглянутої справи:

- у 44 справ прийнято постанови про притягнення осіб до відповідальності з накладенням адміністративного стягнення (у 59 справах дії осіб кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП, у 2 справах – за частиною другою);

- у 27 справах - провадження закрито;

- 5  матеріалах було повернуто на дооформлення;

У всіх розглянутих справах дії осіб кваліфіковано за першими двома частинами  статті 130 КУпАП.

У апеляційній інстанції було оскаржено 4 постанови суду:

- у 4 справах, за результатами апеляційного  розгляду постанови суду першої інстанції залишено без змін;

 Особа правопорушника

Як зазначалося вище, у 44 справ прийнято постанови у яких осіб визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 130 КУпАП  та накладено адміністративне стягнення.

Розглянемо особи правопорушників.

У 2019 році до адміністративної відповідальності притягнуто 71 чоловіків, що складає  приблизно  95% справ і 3 жінки.

У 95%  випадків правопорушниками є особи непрацюючі (або ті, які працюють неофіційно).

Так, до адмінвідповідальності притягнуто:

- 62 непрацюючу особу;

- 6 осіб,  місце роботи яких не зазначено;

-12 чоловіка, які працюють: водій, військовослужбовець, робітник службового приміщення.

У 23 справах особи, стосовно яких складено протоколи про адміністративне правопорушення у судове засідання не з’являлися, у матеріалах справ містяться відомості, які свідчать про належне повідомлення осіб про дату та час слухання справи (поштові повідомлення з відмітками, що відправлення отримано особисто).

32 правопорушника визнали у судовому засіданні свою вину і 6 – не визнавали.

 Об’єктивна сторона правопорушення

У 4 справах правопорушення полягало у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У 44 справах правопорушники керували транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

 Накладене стягнення

У 43 зазначених справ, де прийнято постанову про притягнення осіб до відповідальності, покарання призначалося в рамках  санкції частин першої та другої ст.130 КУпАП - накладення штрафу та позбавлення права керування автомобілем:

- у 43 справах, де дії кваліфікувалися за частиною 1 статті 130 КУпАП накладалося стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. та позбавлення права на один рік;

  Підстави закриття провадження по справі

У 6 справах провадження було закрито у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.  

У 21 справах провадження було закрито у зв’язку із закінченням  строків притягнення до відповідальності.

 Причини, що сприяли  закінченню строків притягнення до адмінвідповідальності

Основною причиною, що перешкоджає  своєчасному розгляду справ у межах строків накладання адміністративного стягнення є неодноразове перенесення розгляду справ через неявку у судове засідання осіб, які притягаються до адмінвідповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї  не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У 19 справах, суд неодноразово переносив слухання справ через неявку осіб, стосовно яких складено протоколи про адмінправопорушення.  Повістки поверталися до суду з відмітками  «за закінченням строків зберігання», «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення», або ані повістки, ані поштові повідомлення до суду не поверталися взагалі. У двох справах повістки повернулися до суду з відмітками: «адресат в АТО», «адресат помер», в останньому випадку за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадянина не було виявлено.

Аналогічна ситуація трапляється у тих справах,  у яких особи, які притягаються до адмінвідповідальності, їх захисники заявляють клопотання про виклик свідків. У 12 справах, судом неодноразово переносилося слухання справи через неявку свідків.

У 6 справах суд неодноразово переносив слухання справи через зайнятість захисників в інших процесах, через клопотання захисників чи осіб, які притягаються до адмінвідповідальності  про надання часу для надання суду доказів, або через клопотання про витребування доказів.

Також, однією з причин, що призводять до закриття провадження у справах  у зв’язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення стає те, що матеріали про адмінправопорушення надходять до суду від органів, які їх склали, після закінчення строків накладання адмінстягнення. Або матеріали надходять до суду коли строк ще не сплив, проте залишившегося часу недостатньо для  виклику осіб та вчасного розгляду справ.  Узагальненням встановлено 6 справ, матеріали яких надійшли до суду після закінчення строку накладання адмінстягнення, або у день закінчення вказаного  строку, або коли до кінця строку залишається  менше трьох днів.

Крім того, 10 справ надійшли до суду після дооформлення також або коли закінчилися строки  накладання адмінстягнення, або коли до закінчення строків лишалося мало часу для  виклику осіб та вчасного розгляду справ.

                         Причини повернення справ на дооформлення

Відповідно до статті 265 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

У 25 випадках справи було повернуто на дооформлення з причин неможливості повідомлення осіб, стосовно яких складено протоколи про адміністративне правопорушення, про дату та час слухання справи.

Поштові повідомлення поверталися до суду з відмітками «за зазначеною адресою не проживає» або «вказаний номер дома не дійсний», або «за закінченням строків зберігання», що може свідчити про те, що у протоколі невірно зазначено адресу або прізвище особи, яку притягують до адмінвідповідальності.

Іншими причинами (або однією з причин) повернення справ про адміністративні правопорушення стали:

- у 2 випадках у постанові суду зазначено, що покази свідків, свідчать про те, що неправильно кваліфіковані дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

- у 2 випадках  - відсутні підписи свідків або правопорушника;

- у 1 випадку – не зазначено у протоколі законного представника (батька або педагога) неповнолітньої особи.

Крім того, з Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст. 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються, зокрема, інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

У трьох справах до протоколу про адмінправопорушення, складеного за частиною другою статті 130 КУпАП не було надано документів, які б підтверджували, що протягом року на особу накладено адміністративне стягнення  за вчинення правопорушення передбаченого частиною першою цієї статті.  У зв’язку із чим суд був  позбавлений можливості вирішити питання чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, через що справи було  повернено  на доопрацювання

Помічник судді                                                      І.М.Коваленко